Про земне багатство
Єпископ Гавриїл Кризина
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
«Учителю благий, що мені зробити, щоб успадкувати життя вічне?» (Лк. 18:18).
Це питання одного із юдеїв з нинішнього недільного Євангельського читання є вельми важливим, бо не існує на землі людини, котра б у певний час не запитала себе: «Що я маю зробити, щоб після смерті, яка нікого не оминає, мати блаженне вічне життя?». Відповідь існує і знають її християни, котрі щонеділі у храмах Божих свідчать та вшановують свято безсмертя, яке приніс на землю Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос. Месія був Боголюдиною (справжнім Богом і справжньою людиною) і через Своє воскресіння у Своїй плоті воскресив все людство, а потім Своїм вознесінням возніс людську природу на небо, таким чином відкривши можливість і кожній людині прямувати туди ж.
На питання ж законника-юдея, що потрібно зробити для входження у потойбічне щасливе життя, Спаситель йому каже, щоб він виконував загальновідомі заповіді Божі, він же мовив: «Усе це я зберіг від юності моєї. Ісус сказав: ще одного не вистачає тобі: все що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах» (Лк. 18:21- 22).
Ці слова вельми засмутили цього єврея, бо він мав дуже значні матеріальні багатства.
Любі у Христі! Надалі ми чуємо такі слова Христа із Святого Письма: «Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти у Царство Небесне» (Лк. 18:25). Потрібно закцентувати на тому, що Спаситель не сказав, що багатим неможливо ввійти до раю, можливо, але такий шлях є дуже важким, бо багатство у більшості випадків пов’язує міцніше клею, і якщо воно взяло гору, від нього важко відмовитися. Господь пояснює нам, як це є дуже важко: зручніше, говорить Він, верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому врятуватися. Під «верблюдом» тлумачі Біблії розуміють або корабельний канат, який робили з верблюжої вовни, або власне саму тварину, під голчаним вухом розуміють одні з воріт у стіні Єрусалима (дуже вузькі і низькі).
Багатство це не є проблема сама по собі, проблема тоді, коли людина наче прив’язана до свого багатства, коли її розум і серце заповнені не думками про Бога та ближніх, а думками виключно про земні цінності. Такий пошкоджений духовний стан людини має свою назву – пристрасть до багатства, яка глибоко укорінюється у серці людини та непомітно підточує його духовне життя, так, як черв’як дерево.
Господь пропонує людям стати Його спадкоємцями, придбати вічне життя у Царстві Небесному. Земна спадщина переходить від батька до сина по праву кровної спорідненості, а Царство Небесне може бути успадковане тільки по праву духовної спорідненості.
Дорогі брати і сестри! На першому місці у нас завжди повинна бути праця щодо Бога (гартування твердої віри у нашого Творця, домашня молитва до Нього та систематичне відвідування храму Божого для участі у таїнствах Церкви, зокрема в Сповіді і Причасті), а також праця щодо наших ближніх (нагодувати, одягнути, обігріти, дати добру пораду, просто морально підтримати, навіть посмішка ближньому – все це є добра справа). І якщо ми будемо посилено трудитись у славу Божу та наших ближніх, то тоді багатство не буде перепоною до потойбічного блаженного життя у Царстві Небесному, в раю. Амінь.