Протоієрей Олександр Мень
Преображення Господнє було явлене учням, щоб вони побачили, що чекає людину наприкінці життя, яке світло Преображення чекає нас наприкінці віків. І тому свято це, свято Преображення, Церква приурочила до останніх днів календарного церковного року, часу підсумків і плодів.
В цей час ми відчуваємо, що близька осінь. Багато хто дивиться на неї сумно і кажуть: «От падає листя, от жовтіють дерева – кінець літа!» Чи не так і людина? Коли приходить осінь її життя, коли з’являється сиве волосся, коли вже бракує сил у серці і в ногах, ми думаємо: «От прийшла осінь нашого життя». І ми з вами, присутні тут, усі майже вже наблизилися, переступили в осінь життя. Але це зовсім не погано. Осінь – час плодів, осінь – час підведення підсумків, у цей час багато що зайве відходить.
І ми в цей час повинні постаратися відійти від метушні. Людина в осінь життя свого може піднятися на гору молитви, ближче до Бога, туди, де «добре нам бути». У нас іноді з’являється в цей час більше вільних хвилин і годин, ми більше можемо відвідувати храм Божий, більше можемо читати Священне Писання – цей час благословенний.
Дуже гірко і страшно, коли людина в осінній час свого життя тупіє, стає злісною і обмеженою, коли її ніщо більше не цікавить. Тоді душа її гасне, і вона помирає ще за життя тіла. Але той, хто вірує, хто молиться, хто любить людей, той ніколи не постаріє, той завжди відчуватиме присутність Божественної благодаті. Навіть якщо нас покидатимуть сили, є Той, Хто нам їх знову помножить.Так будемо ж йти до кінця днів. І коли урветься мить нашого життя на землі, і ми підемо у вічність, де Господь чекає на нас, там нам буде так прекрасно, як навіть Петро не думав, коли казав: «Учителю, добре нам тут бути». Амінь.