Пам’ять преподобної Марії Єгипетської
Єпископ Гавриїл Кризина
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Сьогодні, у п’яту неділю Великого посту, Свята Православна Церква молитовно вшановує преподобну Марію Єгипетську, котра займає особливе почесне місце серед угодників Божих. Ця свята своїм життям повчає нас про те, як потрібно правильно молитися до Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа та Його Пречистої Матері, а також – як маємо каятися перед Богом за свої гріхи і падіння.
Життя майбутньої святої було пов’язане з величним культурним центром – єгипетським містом Александрією. П’яте століття по Різдві Христовому було роками бурхливого розквіту цього міста: тут мешкали відомі актори, музиканти, художники, поети і т.д., тобто, це було місто богеми. І ось тут у свої дванадцять років з’являється красуня Марія, яка з часом стає відомою куртизанкою, осквернивши своїми гріхами землю та будови міста. Заради блудної страсті до неї люди витрачали навіть фамільні маєтки, вона ж насолоджувалась блудом (збирання багатства її не цікавило).
Одного разу, коли Марія прогулювалась по Александрійській набережній, вона побачила корабель, який відправлявся до Єрусалиму з купою молодих людей на поклоніння Чесному і Животворчому Хресту Господньому. Вона вирішила також звершити подорож на цьому кораблі з метою продовження задоволення своєї блудної страсті. Прибувши в Єрусалим, вона з юрбою людей прямує до храму Воскресіння Господнього (Гробу Господнього), але невидима сила не пускає у храм Марію, незважаючи на її зусилля. Тоді вона піднімає свою голову і бачить над дверима храму ікону Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Любі у Христі! Наче блискавка просвітила розум Марії та заговорила до неї совість: вона за мить побачила весь бруд, в якому жила до цього моменту і зрозуміла, що немає жодного права ввійти до храму. Вона із гіркими сльозами покаяння, падаючи ниць, звертається до Божої Матері, прохаючи заступництва та обіцяючи віднині все своє життя присвятити Її Сину Ісусу Христу. Після цього вона знову прямує до дверей храму, і вільно заходить до нього, і поклоняється Хресту Господньому.
Надалі їй був голос, щоб вона йшла до річки Йордан, у храм на честь Хрестителя Господнього Іоана Предтечі, і вона пішла. В Йордані вона омилась, причастилась у храмі за Літургією святих Христових Тайн, взяла з собою декілька хлібів і пішла у Зайорданську пустелю.
Так, ми бачимо, що дуже тяжкими були гріхи Марії, але й дуже глибоким було її покаяння – далеко від світу, в страшній пустелі. Власне у пустелі, в аскетичному подвигу поста і молитви, вона провела наодинці з Богом сорок сім років. Відійшла вона у потойбіччя до Творця близько 522 року.
Дорогі брати і сестри! Житіє преподобної Марії Єгипетської це свідчення того, що немає людського гріха на землі, який би переважив любов Божу. Є тільки один гріх, перед яким неспроможне милосердя Боже – це гріх нерозкаяності. Покаяння ж відроджує, покаяння ж освячує, через покаяння людина з’єднується з Господом Богом: наш Творець, як люблячий Батько, стоїть біля дверей кожного храму і чекає нас, чекає з покаянням, Він готовий нам усе простити. Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас грішних! Амінь.