Роман Леонідович Скакун народився 16 серпня 1981 року в Львові. Тут у 1998 році з відзнакою закінчив академічну гімназію й у тому ж році вступив на філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Закінчивши його в 2003 році, продовжив освіту в «Школі суспільних наук» при Варшавському інституті філософії і соціології. Кандидатську дисертацію на тему «Євангельські християни святі сіоністи: історія соціальної організації та віровчення» захистив у Київському національному педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова в 2012 році. На той час він уже працював на кафедрі церковної історії Українського католицького університету та був науковим редактором його видавничого відділу. З 2018 року вчений – заступник директора Інституту історії Церкви УКУ із науково-дослідницької роботи. Також він відомий як плідний перекладач із англійської, італійської та польської мов. Наразі у видавництві УКУ видано декілька десятків різних книг, перекладених Романом Леонідовичем. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році науковець вступив до лав Збройних сил України.
Романа Скакуна не можна назвати безпосередньо істориком Православної Церкви. Однак дослідницькі інтереси вченого, а це історія соціальних і релігійних рухів у Східній Європі ХІХ – ХХ століть та агентурно-оперативна робота органів безпеки СРСР проти легальних та підпільних релігійних конфесій, неодноразово фокусували його увагу на питаннях, тісно пов’язаних із Православною Церквою. Зокрема, остання з допоки чотирьох його монографій присвячена маловивченій проблемі співпраці православного єпископату України 1939–1964 років із органами радянських спецслужб. Залучивши велику кількість розсекречених останніми роками архівів КДБ, учений вперше реконструював персональний склад агентурної мережі в післявоєнному православному єпископаті України, висвітлив завдання, які ставилися перед єпископами-агентами, та з’ясував методи контролю за їх роботою. Як нове слово в церковно-історичній науці, книга викликала жвавий інтерес в науковому середовищі України, здобувши чимало схвальних відгуків. Варто відзначити також нечисленні, але дуже глибокі статті Р. Скакуна на тему неоунії, адже в них аналізується духовне середовище, яке виникло на Волині у міжвоєнній Польщі на тлі внутрішніх конфліктів в окремих православних громадах, які розкололися. До певного часу Романа Леонідовича взагалі можна було вважати єдиним в Україні помітним спеціалістом із проблематики неоунії.
Монографії:
Скакун Р. «Агентура НКВС–МДБ–КДБ у православному єпископаті України (1939–1964): формування, функції, моделі поведінки». Львів: Вид-во УКУ, 2025. 360 с.
Вибрані статті:
Скакун Р., Берман А. «Обеспечивать проверенной агентурой из числа духовенства»: директивы НКГБ СССР о поместных соборах Русской православной церкви 1943 и 1945 гг. из архива Службы безопасности Украины // Церковно-исторический вестник. 2018. Вып. 25. С. 247–258.
Скакун Р. Сторож братові своєму: агентура органів безпеки СРСР у середовищі греко-католицького духовенства в 1939–1941 роках // Ковчег. 2018. Ч. 8. С. 72–189.
Скакун Р. «Нова унія» у східних воєводствах Польщі (1923–1939 рр.) // Ковчег. 2007. Ч. 5. С. 204–247.
https://www.academia.edu/4714692/_НОВА_УНІЯ_У_СХІДНИХ_ВОЄВОДСТВАХ_ПОЛЬЩІ_1923_1939_РР_