Дмитро Горєвой — журналіст, магістр релігієзнавства
Після того, як Держрада Туреччини повернула статус мечеті собору Святої Софії (Айя-Софія) у Стамбулі, представники ЮНЕСКО та вчені обговорюють, чи вдасться зберегти пам’ятку архітектури та історії доступним для дослідників і туристів, що буде з фресками та мозаїками, чи чекають храмовий комплекс. Занепокоєння та жалю у зв’язку з рішенням позбавити Святу Софію статусу музею висловили влада Греції, константинопольський та московський патріархи, Євросоюз та США .
Собор Святої Софії – не перший колишній християнський храм у Туреччині, який став мечеттю, музеєм, а потім знову мечеттю. У 2019 році статус мечеті набула церква Христа Спасителя в Полях, у 2013 році – Свята Софія у Трабзоні, а у 2011 році – Свята Софія у Нікеї (Ізніку). Всі вони спочатку були побудовані як християнські храми Візантії, але після завоювання Османської імперією стали мечетями. У ХХ столітті ці будинки перетворилися на музеї. У деяких із них збереглися унікальні зразки візантійської культури – фрески та мозаїки.
Те, що насамперед викликає тривогу у візантологів та інших спостерігачів, – чи не створить загрози для цих фресок перетворення музеїв у мечеті, адже відомо, що в ісламі будь-яке зображення бога заборонено. За часів завоювання Константинополя у соборі Святої Софії багато зображень просто зафарбовували білим вапном. Як змінився підхід у ХХІ столітті, розбирався кореспондент сьогодення.
Люди біля Святої Софії у Туреччині скандують гасла та розмахують державним прапором, 10 липня 2020 року.
Софія у Нікеї. Уціліла фреска під склом
Храм Святої Софії в турецькому Ізніке (провінція Бурса) – один із найдавніших храмів Візантії, його збудував у VI столітті імператор Юстиніан. Саме в цьому храмі проходив у 787 році останній Вселенський собор, визнаний і католицькою та православною церквами (відомий також як Другий Нікейський собор або Сьомий Вселенський собор).
Свята Софія в Ізнику
1331 року, коли турки завоювали частину Малої Азії, собор став мечеттю. 1922 року сталася пожежа і будівля була значно пошкоджена. 1935 року Софія в Нікеї стала музеєм, але комплексну реставрацію провели лише 2007 року. А за чотири роки музей перетворили на мечеть.
Византийских религиозных изображений на стенах и потолке здания практически не осталось после пожара, поэтому закрывать ничего не пришлось. Из нововведений – лишь ковры на полу и щиты с каллиграфическими надписями – сурами из Корана.
“В Никейской Софии есть одна фреска, Деисус. На ней изображены Иоанн Креститель, Богородица и Иисус Христос. Так вот ее закрыли стеклом. В принципе ее особо не видно, и она не мешает мусульманам. Изображение находится на первом уровне храма, в нижней части одной из стен левее входа. Кроме того, стеклом накрыли фрагменты мозаичного пола. Что же касается мусульман, то они молятся в специально огражденных секциях собора”, – рассказала корреспонденту Настоящего Времени переводчик и обозреватель турецкой прессы Ольга Топчу, посещавшая Софию в Изнике несколько лет назад.
Фреска под стеклом в Святой Софии в Изнике
София в Трабзоне. Мечеть и музей пополам
Храм Святой Софии в Трабзоне (город на северо-востоке Турции, на южном побережье Черного моря) построен в середине XIII века императором Трапезундской империи Мануилом I. Храм стал кафедральным собором Трапезундской митрополии Константинопольского патриархата. Трапезундская империя – греко-православное средневековое государство, просуществовавшее чуть больше двухсот лет.
Святая София в Трабзоне
В 1461 году султан Мехмед II захватил Трапезунд и превратил местную Софию в мечеть. Но в этой части Турции вплоть до начала Первой Мировой войны проживало много греков и действовали христианские храмы – пока не начались массовые убийства понтийских греков (эти убийства признаны геноцидом Международной ассоциацией исследователей геноцида и несколькими европейскими странами, включая Грецию, а также несколькими штатами США), после чего территория была заселена преимущественно турками.
В 1916 году Трабзон заняли русские войска. В храме Святой Софии соорудили госпиталь и выявили несколько фресок. В 1958 году в Софии провели реставрацию с участием британских археологов и за слоем краски обнаружили аутентичные фрески XIII века. В 1964 году комплекс получил статус музея. Однако в 2013 году турецкие власти вновь приняли решение сделать Софию мечетью.
Святая София в Трабзоне
Сейчас София в Трабзоне разделена на две части: музей и мечеть. Музеем стала та часть здания, где уцелело больше фресок. Туда через отдельный вход пускают туристов. В другой части – ковры и тенты, которые закрывают купольные изображения. Там мусульмане совершают намаз.
Церковь в Полях. “Для туристов ничего не изменилось”
Христианский храм Христа Спасителя в Полях – одна из лучше всего сохранившихся церквей византийского периода, по количеству фресок сопоставимая с Айя-Софией в Стамбуле. Ее также называют “Церковь Хора”. Свое название “в полях” она получила из-за того, что первоначально находилась за пределами Константинополя, буквально в поле.
Церковь Христа Спасителя в Полях
Церква була зведена у IV столітті, а у XI столітті перебудована. Після завоювання Константинополя османами стала мечеттю і отримала назву Каріє-джамі. Усі фрески були замазані вапном.
1948 року американський археолог Томас Уіттемор, який проводив дослідження мозаїк у Софії в Стамбулі, профінансував реставрацію Церкви в Полях. Було знято шар вапна та відновлено численні сакральні зображення. Через 10 років її відкрили як музей Каріє.
У 2005 році Асоціація із захисту стародавніх пам’яток та навколишнього середовища подала заяву про перегляд статусу музею та повернення мечеті Каріє. У листопаді 2019 року указом Держради Туреччини музей перетворили на мечеть. За такою ж процедурою через кілька місяців відбулося перетворення на мечеть та музею Святої Софії у Стамбулі.
“З перетворенням церкви Хору на мечеть для туристів нічого не змінилося. Мозаїки і фрески не закрили, туристи й надалі відвідують комплекс, а всередині як і раніше працює сувенірний магазин. Загалом, зміна статусу поки відбулася тільки де-юре, а де-факто комплекс все ще діє як музей”, – сказала Каплан, що вивчає сакральні пам’ятки Стамбула.
Церква у Полях
Що чекає на Святу Софію в Стамбулі
Про те, як відбуватиметься перетворення Айя-Софії з музею на мечеть, кореспондент Справжнього Часу розпитав історика з Туреччини, професора Торгула Ісмаїла. Вчений вважає, що зміною номер один стане безкоштовний вхід – як у будь-яку іншу мечеть Стамбула: “Софія дуже важливий об’єкт для бюджету. Вхідний квиток коштує близько $15. Минулого року Софію відвідало 3 млн 200 тисяч туристів. Зі зміною статусу бюджет зазнає збитків у районі $50 млн на рік”.
Що ж до безпеки фресок, за них Торгул закликає не турбуватися: “За майже 600 років з моменту завоювання Константинополя фрески не були знищені, а лише замазані тонким шаром фарби. На той час це було нове технологічне рішення. Зараз є більш сучасні способи. Наприклад, під час намазу будуть закривати”. Історик упевнений, що всі експонати будуть збережені, а вчені зможуть отримати допуск для проведення своїх досліджень так само, як це робили до зміни статусу комплексу.
Туристи відвідують Святу Софію у Стамбулі.
Популярна турецька газета Hürriyet пише про плани влади оснастити Софію спеціальними механізмами освітлення. Ціль – засвітити під час намазу християнські зображення, щоб їх не було видно. У тій частині комплексу, яку відкриють для молитов, буде постелено килим. Для туристів виділять спеціальні коридори, пише видання.
Поділу Айя-Софії на дві частини – за аналогією з Софією в Трабзоні – очікує Олександр Васильєв, старший науковий співробітник Інституту сходознавства РАН, директор Міжнародного російсько-турецького центру РДГУ. Віддавши віруючим одну частину Святої Софії, а туристам залишивши прохідні коридори, можна буде уникнути збитків, розмірковує вчений, який неминучий, якщо повністю перепрофілювати будівлю на мечеть і зробити вхід вільним.
Джерело: risu.ua