Зцілення скорченої жінки
Єпископ Гавриїл Кризина
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Кожного разу, коли ми слухаємо певне зачало із Святого Євангелія, воно приносить нам духовну науку. Сьогоднішнє читання розповідає нам про те, як у суботній день в одній з синагог Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос повчав народ, серед якого знаходилась жінка, котра мала неміч – була скорченою, тобто такою, що не бачила небо, через це мала страждання. Вона була в’язнем ворога роду людського – сатани, як зазначив Христос у відповідь начальнику синагоги: «А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало звільнити від пут у день суботній?» (Лк. 13:16).
Месія не чекає на прохання нещасної жінки про зцілення, бо можливо вона була так скорчена, що не бачила Його здалека, або ж можливо була так прибита нещастям, що не мала сили продиратися до Нього через натовп. Спаситель Сам її побачив, покликав до Себе та промовив: «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги» (Лк. 13:12); після цього поклав на неї руки і вона одразу зцілилася – випросталась і стала славити Бога-Творця.
Здавалося б, що ця незвична подія, чудо, мала викликати грандіозний позитив у синагозі, але насправді вона викликала велике обурення як у керівника синагоги, так і у присутніх юдеїв, бо чудо було звершено у суботу.
Перед нами розкриваються два різні погляди на природу Бога і взаємодію Творця з людським родом. Різниця поглядів розкривається власне у ставленні до хворої жінки.
Начальник синагоги – поважний та освічений юдей, який був негативно вражений до глибини душі діями Ісуса Христа. Він міркував: невже можна так нахабно зневажати закон, є ж шість інших днів для справ щотижня? Його віра вражена, його Бог був зневажений і це богохульство відбувається на його очах у довіреній його опіці синагозі. Для нього Бог є недосяжним, грізним і вимогливим; Його заповіді є законом, за невиконання яких неодмінно прийде грізне покарання.
А із вчення Спасителя бачимо зовсім інше уявлення про Бога та людину: велич і неприступність Господа замінені любов’ю та турботою про людину; Він є наче батько, Котрий біжить з розпростертими руками назустріч блудному сину. Закони ж дані людині для того, щоб вони допомагали, вказуючи орієнтири і небезпеки життя, але при цьому над усіма законами є любов.
Власне тому у випадку зі скорченою жінкою Христос не може чекати наступного дня, любов до неї штовхає Його до негайної дії, переважаючи силу закону до зцілення хвороби. Саме любов – домінанта життя та вчення Господа Ісуса Христа та заснованої Ним Церкви.
Дорогі брати і сестри! Зцілення євангельської хворої жінки є наслідком її перебування у молитовному будинку – синагозі. На відміну від кровоточивої жінки, скорчена не шукала зцілення, не виявляла ініціативи. Єдиною передумовою чуда було її перебування там, де був Ісус Христос. Тож і ми спішімо при кожній можливості на зустріч з нашим Спасителем у храми Православної Церкви, де Він реально перебуває, зокрема у святій Євхаристії. Амінь.