Про таланти
Єпископ Гавриїл Кризина
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
«У поті свого лиця ти їстимеш хліб» (Бут. 3:19).
Такі слова ми читаємо на початку книги книг Біблії – Божественного Одкровення. Їх промовив Бог-Творець до наших пращурів Адама і Єви, виганяючи з раю, Божественного саду, де вони жили у повній гармонії з природою: вони розуміли мову звірів, які слухалися їх та всі стихії корилися їм (де не потрібно було у поті здобувати їжу).
Сьогодні ж ми почули з вами із прочитаного зачала Євангелія притчу Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа про таланти. Слово талант у контексті Святого Письма має багато значень: таланти це не лише природні матеріальні дари, вміння та здібності, але і духовні дари – любові, життя, можливість творити добро.
У притчі мовиться про те, що один пан (тут треба символічно розуміти Самого Бога) роздавав своїм слугам таланти: одному п’ять, другому два, а третьому один і наказав працювати та примножувати їх, бо прийде і буде вимагати відповідний розрахунок. Два перші працювали і збільшили таланти, за що й отримали нагороду, а третій нічого не робив і віддав свій один талант панові, який за це покарав його, кажучи: «Лукавий слуго і лінивий» (Мф. 25:26).
Власне за лінивство, за те, що не хотів слідувати словам Святого Письма – працювати «у поті свого лиця», Господь покарав свого слугу, відправивши його у темряву, де буде «плач і скрегіт зубів» (Мф. 25:30).
Звісно, наша земна місія це є і виконання своїх суспільних обов’язків, які забезпечують нам матеріальне існування; при цьому ми як християни маємо ділитися здобутками своєї праці з нашими ближніми.
Любі у Христі! Примножувати ж таланти у духовному значенні означає виявляти свою любов до Бога і ближніх. Хто ж хоча б не подвоїть свій талант любові до Творця в особі своїх ближніх, то той його втратить; а якщо нема любові до Бога – нема й надії на життя потойбічне у Царстві Божому.
Найбільший духовний талант, який отримує від Господа-Саваофа кожна людина – це безсмертна душа, яку богослови вважають одним з найкращих витворів Його любові.
Духовна ж наша праця – це щоденне особисте спілкування з Богом (молитва), участь у храмових богослужіннях і таїнствах Православної Церкви, зокрема, велетенську Божу любов ми отримуємо у таїнстві Причастя.
Дорогі брати і сестри! Щиро бажаю всім нам опіки Пречистої Діви Марії та благодатної допомоги святих угодників Божих, щоб у день Страшного суду почути з вуст Милостивого Творця і Судді похвалу: «Гаразд, добрий і вірний слуго! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого» (Мф. 25:21). Амінь.