Зцілення двох сліпців та німого
Єпископ Гавриїл Кризина
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
«За вірою вашою нехай буде вам» (Мф. 9:29).
Сьогодні, в сьому неділю після свята П’ятидесятниці, читання із Святого Євангелія (Мф. 9:27-35) продовжує надважливу тему віри та невір’я у Бога-Творця. Більшість з людей вірили й вірять та, відповідно, по своїй вірі отримують чудеса (надприродні явища, створені Богом); але є і такі люди, котрі не вірять – відповідно не отримують й чудес.
Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос виразно вказує нам у Святому Письмі на необхідність віри для блага кожної людини. «Чи вірите, що Я можу це зробити?» (Мф. 9:28), запитав Він у наших нинішніх героїв євангельської розповіді – сліпців. Якщо б вони вагалися чи мали б лише частину віри, відповідно чуда б не сталося або ж воно було б частковим.
Ми ж почули та знаємо, що євангельські сліпці повністю прозріли, стовідсотково, бо мали для цього повноту й твердість віри у всемогутність Спасителя; також і німий заговорив так, наче ніколи не був німим та біс покинув його.
Любі у Христі! Ці незрячі люди, сліпі матеріальними тілесними очами, були зрячі духовними невидимими очами та приймали найголовнішу участь у своєму зціленні – через постійну щиросердну молитву й подвиг віри у милосердя Боже.
Дехто спитає: чому ж Ісус Христос не одразу зцілив сліпців? Святі отці Церкви тлумачать це наступним чином:
– по-перше, щоб закріпити їхню віру;
– по-друге, щоб інші люди, чуючи і бачачи, поміркували й про свою віру в Бога;
і по-третє, уникаючи людської слави, Месія не зцілює на людях (публічно), але у будинку при невеликій кількості свідків.
Надалі отці Церкви наголошують на тому, що зазвичай християни у своєму житті дотримуються віри догматично-юридичної, а не віри живої. Власне через це й питає Спаситель сліпців про їх віру, щоб визначити, чи вона є вірою розуму, чи ж вірою серця. Жива віра (віра серця) набувається важкою працею постійної молитви до Бога вдома й у храмі та очищенням серця через святі таїнства Церкви – Сповіді й Причастя. На жаль багато хрещених людей ціле своє життя на планеті Земля проводять в очікуванні чудес від Бога, але при цьому майже нічого не роблять для цього.
«Чи вірите, що Я можу це зробити?» (Мф. 9:28) – питає Господь кожного з нас, хто звертається до Нього з молитвою про певну проблему. І якщо відповідь наша буде твердою, без жодної тіні сумніву, тоді Бог обов’язково змилується над нами, так само, як змилувався над сліпцями та німим.
Дорогі брати і сестри! Давайте ж будемо щиросердно прохати нашого Милостивого Господа-Саваофа, щоб Він допоміг нам у формуванні в нас правильної й непохитної віри у Нього та зцілив нашу сердечну сліпоту, бо це є необхідною умовою для входження до обіцяного нам потойбічного радісного Царства Небесного. Амінь.