Найбільше чудо християнства
Протоієрей Георгій Ходун
Шановні друзі, радий вас усіх вітати. Сьогодні ми читаємо Луку, євангеліста, апостола Христового, сьомий розділ його Євангелія читається у 20-ту неділю після П’ятидесятниці, це короткий уривок.
Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу. Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: «Не плач.» І приступивши, доторкнувсь до нош, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: «Юначе, кажу тобі, встань!» І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері. Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили: «Великий пророк устав між нами», і: «Бог навідався до народу свого.»
Щойно ми почули короткий уривок, який оповідає нам про чудо. Чудо — це жадане слово для кожного з нас, бо кожен із нас без виключення має якісь потреби чи бажання, явні чи таємні. І ці всі бажання їх звичайними людськими силами не втілити, і – отже, ми сподіваємося, чи принаймні мріємо, що колись якась надприродня сила зможе хоча б одного разу перевершити природні закони нашого буття і відбудеться диво. Хтось із нас мріє виправити помилки минулого, комусь хочеться ще раз побачити дорогу людину, хтось хоче повернути прожиті роки, щоб надолужити втрачене, хтось очікує на зцілення від невиліковної хвороби – і всі ми, люди, сприймаємо своє життя, і цей світ дещо емоційно, думаючи, що от коли здійсниться оте заповітне бажання, коли станеться оте чудо, все в моєму житті зміниться, я стану іншим, і сонце буде яскравіше світити, і люди будуть здаватися добрішими, і все-все я виправлю, і стану новою людиною. Але мені здається, що такого не буває. Так, можливо, я сужу виключно по собі, але загалом ми всі дуже схожі, і коли в нашому житті відбувається щось довгоочікуване і навіть дивовижне, це змінює нас лише частково і лише на певний час, а потім все повертається на круги своя, бо вир щоденних подій, проблем, радощів, обов’язків, страхів, очікувань і всього іншого не залишає нам особливого вибору, і навіть можливості звільнитися від реалій цього життя.
Все це в кінці завершується одним – людською смертю, перед якою безсилий будь-хто. Але сьогодні ми чуємо історію про те, як Христос вириває з рук смерті юнака, повертаючи його до життя. До речі, цей уривок дуже схожий на історію з Третьої книги царств – саме тому, мабуть, і люди почали казати, що великий пророк, подібний древньому Єлисею, з’явився поміж нас. Особисто я не знаю, як реагують люди, коли бачать повсталого з могили, бо ніколи не був свідком подібної події. Це може викликати радість, шок, страх, але це все лише емоції, знаю одне: якби до них прийшов хтось із померлих, тоді вони б не покаялись – це відомі слова, до речі, з притчі про багатія і Лазаря, які в контексті добре показують, що чудо саме по собі реально, тобто насправді, людину не змінює. Той, хто побачив чи навіть пережив щось таке надприродне, може про це постійно розповідати, може себе якось емоційно розпалювати, навіть відчувати якусь свою особливість, тому що це з ним відбулося, а не з кимось іншим, але це все занадто поверхневе не змінює духовне правило: чудо ніколи не може бути причиною віри. Навпаки – віра є причиною чуда, чудо може лише покласти початок людських пошуків, чи змотивувати, задати правильне питання, але справжня віра віднаходиться лише через особисту зустріч з Христом і довіру його Слову – ця подія і є найбільшим чудом. До речі, такої стратегії дотримується і сам Господь, Він ніколи не творить дива заради того, щоб продемонструвати свої можливості або викликати, наприклад, захоплення у людей. Чудо – у служінні Христа, це або прояв його милосердя, що бувало рідше, або, що бувало частіше – це спосіб привернути увагу натовпу, щоб потім показати цим людям, які, як правило, від нього що очікують “хліба і видовищ” – щоб перевернути їх увагу, а потім сказати їм Своє слово, тому що Христос знає, що віра приходить від слухання, а слухання через Слово Боже – про це напише потім апостол Павло, це той принцип, який у світ приніс Христос.
Тож юнак, що його Христос воскресив з мертвих, хіба він не помер після цього знову, остаточно вже? Чи праведний Лазар не той, що з причі, а той, що брат Марії Марфи – чи він донині десь ходить по землі, хоча його також Христос колись воскресив із мертвих? Не про це все Євангеліє. Кожен із нас є не виключенням – ми бажаємо, щоб Господь прислухався до того, що бентежить наше серце, щоб виконав те, що нам здається не лише бажаним, але й необхідним, але це все швидкоплинне. Справжнє чудо, диво, що його не скасує ані час, ані зруйнує намагання лукавого – отаке чудо, отаке диво, їх два насправді: воскресіння Христа із мертвих і навернення людського серця. Більшої значущості нічого в цьому світі немає. Все це не означає, що нам потрібно нехтувати менш цінними обставинами нашого життя, але всі вони, всі інші обставини нашого життя, окрім того, що Христос воскрес із мертвих, і окрім навернення нашого серця, нехай вони займають свої місця, щоб дати дорогу в нашому серці, в нашому житті і в цілому світі тому, хто сказав «Я живу, і ви будете жити». Амінь. Нехай насправді так і буде. Ці надихаючі слова, нехай попри всю метушню нашого життя і особисту недосконалість, нехай залишаються наріжним каменем, на котрому ми будуємо наше життя. Ми не романтики, ми, християни, повинні бути такими духовними реалістами, навіть прагматиками. Ми розуміємо, що інколи це наше життєве будівництво на наріжному камені сповільнюється, інколи будівельні матеріали ми вибираємо не найкращі, інколи розрахунки підводять, інколи саме будівництво недостатньо професійно відбувається у нас – але, безперечно, наш дім буде добудований, і жити в ньому буде цілком можливо, бо головне в житті не окремі якісь недоліки чи одиничні відхилення від норми – вони нас можуть засмучувати, але це не головне – головне те, що складає фундамент нашого життя. І в цьому з наріжним камнем нашого життя і з фундаментом нашого життя ми, на щастя, не помилились.
Мир і милість Господня! Нехай, дорогі друзі, буде з усіма нами!