Дмитро Горєвой — журналіст, магістр релігієзнавства
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган дав доручення своїм помічникам вивчити питання зміни статусу музейного комплексу Святої Софії та перетворення його на мечеть, про це повідомила турецька газета Hurriyet. На підтримку такого рішення вже виступили міністр юстиції Туреччини Абдулхаміт Гюль та міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.
“Потрібно розірвати кайдани Святої Софії, відкривши її для молитви. Це наше спільне бажання. Це виконання волі султана Фатіха Мехмета ( який завоював Константинополь і обернув Софію в мечеть – Н.В. )”, – заявив Гюль. Глава турецького МЗС Мевлют Чавушоглу зазначив , що статус Айя-Софії є питанням національного суверенітету.
Це далеко не вперше, коли турецькі політики виступають із подібними заявами. Щороку наприкінці травня – на початку червня у Туреччині порушують питання про статус Святої Софії – головний храм колишнього Константинополя та всієї Візантійської імперії. 29 травня 1453 року турки захопили місто, яке не тільки змінило ім’я на Стамбул, але й стало столицею вже нової Османської імперії. Саме напередодні дати падіння Константинополя і виникають суперечки щодо його спадщини. Щороку ця тема стає обговорюваною, але, на відміну від попередніх років, цього року в Софії на честь завоювання турками Константинополя було прочитано суру з Корану, а влада заговорила про статус мечеті для пам’ятника.
Айя чи Свята Софія
Храмовий комплекс був збудований у VI столітті імператором Юстиніаном на місці першого собору Святої Софії, зведеного ще імператором Костянтином Великим. Перший храм згорів, і його місці імператор Феодосій II побудував базиліку. Вона зруйнувалася під час повстання у V столітті. Нинішня Софія розташована в історичному центрі міста, на місці пізньоантичного поселення Візантій, назва якого і стала найменуванням імперії.
Величественное здание высотой в 55 метров и диаметром в 31 метр на протяжении тысячи лет было самым масштабным христианским храмом. Собор стал кафедрой православного Константинопольского патриарха, первого по чести в православном мире. Именно в этом храме произошел главный раскол христианства на католичество и православие. В 1054 г. папские легаты во главе с кардиналом Гумбертом положили на престол буллу об отлучении Константинопольского патриарха Михаила Керулария от церкви. Михаил ответил взаимностью, и с тех пор католики и православные стали существовать отдельно друг от друга. Произошло все это в нынешнем Стамбуле.
Четыре столетия София была главным кафедральным собором всех православных. Тут получали грамоты на служение киевские митрополиты, и улаживались споры между епископами Московского княжества и Великого княжества Литовского.
Интерьер храмового комплекса Святой Софии
После завоевания Константинополя султан Мехмед ІІ устроил здесь мечеть. Внутреннее убранство было сильно изменено. Часть фресок и мозаик были уничтожены, а часть – замазаны штукатуркой. К внешней части были пристроены дополнительные здания медресе – для обучения исламу юношей. Вокруг храма построили четыре минарета.
Фамильное дело
Почти пятьсот лет Айя-София, как стали называть ее мусульмане, была мечетью. В 1935 году первый президент Турецкой Республики Мустафа Кемаль Ататюрк подписал правительственный декрет о создании музея Айя-Софии и выселении оттуда мечети. Это решение было частью политики секуляризации и уменьшения роли религии в обществе. Ататюрк сделал Турцию светским государством, отменил шариатское право, ввел сугубо светское образование, ликвидировал институт халифата, запретил ордена дервишей и утвердил закон о запрете религиозных фесок.
Сейчас же Эрдоган планирует пересмотреть решение Ататюрка. Правовые основания – сомнения в подлинности первого президента под правительственным декретом от 1934 года, который и сделал бывшую мечеть музеем.
О том, что подпись под документом может быть поддельной, на протяжении более пяти лет говорит турецкий политик, историк по образованию Юсуф Халаджоглу. Он уточняет, что в декрете от 24 ноября 1934 года стоит подпись “Мустафа Кемаль Ататюрк”, в то время как фамилию Ататюрк (“отец всех турков”) Кемаль получил позже, точнее через два дня, 26 ноября 1934 года, когда был принят закон об отмене титулов. Кроме того, Халаджоглу утверждает, что если сравнить эту подпись с другими, например в документах полиции, то она будет отличаться.
Однак публіцист Фарук Кессе стверджує , що підроблений підпис бути не міг. Музей у Софії відкрився 1 лютого 1935 року, а Ататюрк помер у листопаді 1938-го, і, звичайно, не міг не знати про перетворення найбільшої мечеті Стамбула на музей. А якщо так, то підроблений підпис під відповідним декретом напевно привернув би увагу президента. “Ататюрк стратив будь-кого, хто намагався підробити його підпис, настільки високим був його авторитет”, – стверджує журналіст. Він пояснює, що через нове прізвище спочатку підпис Ататюрка міг змінюватися, поки він звикав до нього і до нового прізвища.
Реджеп Ердоган перед портретом Ататюрка
Багато хто пояснює рішення про повернення Софії статусу мечеті політичними мотивами. Як зазначає в інтерв’ю DW Ханс-Георг Флєк – голова стамбульського бюро Фонду ім. Фрідріха Наумана, у Туреччині відбувається ісламізація суспільства та політики. Крім того, і сам Ердоган має релігійний бекґраунд. У 1973 році він закінчив релігійний ліцей, а політичну кар’єру будував під заступництвом Неджметтіна Ербакана – засновника “політичного ісламу”.
Ердоган не поділяє світськості, введеної Ататюрком, але й не може публічно його критикувати, оскільки в Туреччині культ першого президента республіки дуже сильний. Зокрема, Ердоган намагається якнайрідше називати Кемаля на прізвище, оскільки сам хоче бути батьком турецької ідентичності, відродивши колишню велич Османської імперії.
Символ величі
Храмовий комплекс святої Софії однаково важливий і для сучасних турків, і для сучасних греків. Турецьким і грецьким патріотам він нагадує про колишню велич: одним – про імперію Османа від Марокко до Ірану, а іншим про Візантійську – від Іспанії до Палестини. Тема статусу Софії постійно стає причиною конфліктів між МЗС Греції та Туреччини. Афіни звинувачують Анкару у образі почуттів віруючих християн. Турки агресивно відповідають, що це їхня внутрішня справа. У недавньому інтерв’ю турецькому державному каналу TRT президент Ердоган заявив : “Це ви керуєте Туреччиною чи ми? Якщо ви не знатимете своїх кордонів, Туреччина нагадає вам про них”.
Саме тому на плани знову зробити Святу Софію мечеттю першими відреагували греки. У міністерстві закордонних справ країни заявили , що читання сури в Софії ображає міжнародне співтовариство та кидає виклик релігійним почуттям усіх християн.
З питання Святої Софії Грецію підтримали у Державному департаменті США, ЮНЕСКО та Російській православній церкві. Також проти статусу мечеті виступили і у Православній церкві України. Представники громадськості з ініціативної групи “10 тез для ПЦУ” в Україні навіть написали відкритого листа Ердогану з проханням не позбавляти Софію статусу музею. Вірменська церква запропонувала відкрити Софію для богослужінь і християнам, і мусульманам.
Навіть у самій мусульманській спільноті немає єдності з цього питання. Авторитетна міжнародна ісламська організація “Дім фетв” (Єгипет) жорстко розкритикувала ініціативу турків: мусульманські богослови стверджують, що Ердоган використовує релігійний чинник для досягнення власних політичних інтересів.
Мечеть Айя-Софія
Верховний суд Туреччини розгляне питання щодо статусу Софії на засіданні 2 липня. Петицію про розгляд подала Асоціація із захисту стародавніх пам’яток та довкілля (Association for the Support of Ancient Monuments and the Environment).
Турецький журналіст Ахмет Анапалі заявив , що вже закуплено в достатній кількості килими, які покриють 7000 кв. м площі Святої Софії. Вони всі пурпурового кольору, як за часів султана Мехмеда. Килими потрібні для здійснення намазу, оскільки мусульмани моляться, стоячи навколішки.
За даними турецької преси, Айя-Софія може бути відкрита як мечеть вже 15 липня – у річницю невдалого виступу військових проти президента Ердогана у 2016 році.
Джерело: currenttime.tv